Правові позиції Верховного Суду щодо поділу майна подружжя

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 61 СК України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11 січня 2011 року статтю 61 СК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Вказана норма набула чинності з 08 лютого 2011 року, однак була виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка» № 4766 від 17 травня 2012 року, який набрав чинності 13 червня 2012 року. Натомість статтю 57 СК України доповнено пунктом 5 частини, згідно з яким особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації. Отже, з урахуванням вказаних змін до СК України правовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався. При цьому тільки в період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя; до 08 лютого 2011 року та після 12 червня 2012 року така земельна ділянка належала до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 12.06.2019, 409/1959/15-ц

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц (провадження № 61-4536св18) зроблено висновок, що «частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле.Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна». Тлумачення наведеним норм права дає підстави для висновку, що частина перша статті 62 СК України не застосовується до частки у праві спільної власності на майно.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 04.08.2021, 663/908/17

Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 09.01.2019, 643/4589/15-ц

Тлумачення статті 64 СК дозволяє стверджувати, що: по-перше, договори між подружжям є родовим поняттям і охоплює собою як пойменовані (купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, шлюбний договір тощо), так і не пойменовані договори; по-друге, договори між подружжям можуть одночасно бути укладені як щодо роздільного, так і стосовно спільного майна; по-третє, допускається укладення договору поміж подружжям про відчуження «частки в спільній сумісній власності», в якому відбудеться визначення частки і її відчуження на користь іншого із подружжя.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 06.09.2021, 522/627/17

Самочинна прибудова, яка зведена подружжям під час шлюбу, не може бути об'єктом права їх спільної сумісної власності та не підлягає поділу між ними.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 15.04.2020, 307/3957/14-ц

Придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, Постанова, 22.01.2020, 711/2302/18

Житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, визнавалося спільною сумісною власністю подружжя лише в період з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно. В інші періоди дії Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» таке житло переходило у власність лише того з подружжя, який брав участь у приватизації.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, Постанова, 24.03.2020, 367/3800/14-ц

Земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, лише у період з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно, вважається спільною сумісною власністю подружжя. У інших випадках таке майно належить до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, Постанова, 12.08.2020, № 626/4/17

Сам факт незвернення одного з подружжя до суду із позовом про поділ майна не є підставою, з якою закон пов'язує (визначає) припинення права власності на спільну сумісну власність.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду,28.02.2018, 647/1683/15-ц

Грошові кошти, внесені за договором банківського вкладу на розрахунковий рахунок на ім'я одного із подружжя під час перебування в зареєстрованому шлюбі, є спільним майном подружжя, а тому підлягають поділу між подружжям в рівних частках.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 20.06.2018, 756/14404/15-ц

Факт реєстрації нерухомого майна, придбаного у період шлюбу, на ім'я одного з подружжя не означає, що воно належить лише особі на ім'я якої зареєстроване. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому, відчуження цього майна на публічних торгах без згоди іншого з подружжя порушує право останнього як співвласника на вільне користування і розпорядження нерухомим майном.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 01.04.2020, 462/518/18

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначена презумпція спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 12.02.2020, 725/1776/18

Поділ майна подружжя здійснюється таким чином: по-перше, визначається розмір часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно (стаття 70 СК України); по-друге, здійснюється поділ майна в натурі відповідно до визначених часток (стаття 71 СК України). При цьому не виключається звернення одного із подружжя, при наявності спору, з позовом про визнання права на частку в праві спільної власності без вимог щодо поділу майна в натурі.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 15.04.2020, 565/495/18

Один із подружжя, який хоче припинити не право власності іншого з подружжя у спільному майні, а своє право на частку в майні, має право на грошову компенсацію вартості своєї частки у праві спільної сумісної власності і, як наслідок, припинення його права власності на спірне майно. При цьому задоволення позовної вимоги про визнання за відповідачем права власності на спільне майно та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності не передбачає обов`язкове внесення на депозит суду суми компенсації.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 09.06.2021, 760/789/19

Сімейне законодавство не передбачає підстав розірвання договору про поділ майна подружжя, а отже, у разі розірвання такого договору застосовуються загальні підстави розірвання договору, зокрема й істотне порушення умов договору.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 07.04.2020, 369/9613/16-ц

Угода про поділ спільного нерухомого майна подружжя повинна бути нотаріально посвідченою, а не укладеною у простій письмовій формі.
Постанова Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 18.02.2019, 596/820/17

Ініціювання спору про поділ спільного майна подружжя та визнання права на частку в спільному майні є недопустимими, якщо це майно (грошові кошти) є речовим доказом у кримінальному провадженні та предметом вчинення кримінального правопорушення.
Постанова Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 02.10.2019, 521/5435/16-ц

З моменту набрання законної сили рішенням щодо розподілу майна подружжя таке майно втрачає статус спільної сумісної власності подружжя, а усні домовленості колишнього подружжя не впливають на правовий режим цього нерухомого майна.
Постанова Касаційний цивільний суд Верховного Суду, 06.02.2020, 698/762/17-ц

Розписки про відсутність в одного з подружжя претензій щодо об'єкта нерухомого майна не є договором про поділ чи виділ нерухомого майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності, відповідно до положень законодавства, які регулюють зазначені правовідносини.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 18.11.2020, 691/262/15-ц

Майно фізичної особи – підприємця, яке використовується для здійснення підприємницької діяльності, є спільним майном подружжя за умови, що воно придбане за рахунок спільних коштів подружжя.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 19.02.2020, 279/6459/14-ц

Відчуження корпоративних прав одним із подружжя під час розгляду судом справи про поділ майна подружжя не позбавляє права іншого з подружжя претендувати на компенсацію 1/2 частки внеску до статутного капіталу відповідного господарського товариства, здійсненого під час шлюбу
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 11.03.2020, 161/19023/17

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим – неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 19.02.2020, 405/3904/17

З урахуванням неналежного виконання одним із подружжя батьківських обов'язків та неналежного матеріального забезпечення сім'ї частку іншого з подружжя у спільному майні може бути збільшено.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 16.12.2019, 308/4390/18

Проживання дітей з одним із подружжя само по собі не є підставою для збільшення частки у майні при його розподілі тому з подружжя з ким проживають діти.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 02.03.2020, 448/1722/16-ц

При поділі майна враховуються борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, які виникли в інтересах сім'ї.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 18.07.2018, 477/1891/14-ц

Об'єкт незавершеного будівництва, зведений під час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 20.02.2020, 496/6067/15-ц

Об'єкт незавершеного будівництва, зведений під час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду, 20.02.2020, 496/6067/15-ц