Верховний Суд вкотре нагадав учасникам процесу про наслідки образливих висловлювань у процесуальних документах, що подаються до суду.
Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу позивачеві, оскільки вона містила образливе висловлювання на адресу судді суду першої інстанції, а це суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства і тому є зловживанням заявником його процесуальними правами.
Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду позивач подав касаційну скаргу.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду залишив касаційну скаргу без задоволення, зробивши такі правові висновки.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом ч. 2 цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.
Верховний Суд зазначив, що ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Наприклад, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування із Судом вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату або працівників.
Верховний Суд наголошує, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Апеляційний суд правильно встановив, що скарга містила образливі висловлювання щодо судді міськрайонного суду, які не відповідають стилю спілкування в діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні, скарга виходила за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що неприпустимо. Такі дії є виявом неповаги до суду, а подання такої апеляційної скарги – зловживанням заявником його процесуальним правом, невиконанням обов’язку керуватися завданням цивільного судочинства, що є обов’язком заявника згідно із ч. 2 ст. 2 ЦПК України.