Рафаель Лемкін, юрист і випускник Львівського університету, у 1945-1946 рр. працював радником Верховного суду США. У своїй праці «
Axis Rule In Occupied Europe: Laws Of Occupation, Analysis Of Government, Proposals For Redress» (1944) сформував термін «геноцид» для опису запланованого нацистами знищення євреїв.
Лемкін, який втратив під час Голокосту 49 родичів, визначав геноцид як «
скоординований план різних дій, спрямованих на знищення суттєвих основ життя національних груп з метою їхнього знищення. Метою такого плану буде розпад політичних і соціальних інститутів, культури, мови, національних почуттів, релігії та економічного існування національних груп, а також знищення особистої безпеки, свободи, здоров'я, гідності та навіть життя осіб, що належать до таких груп».
Введений Лемкіним термін «геноцид» здобув міжнародне визнання і, зокрема, був використаний головним обвинувачем від США Робертом Джексоном на Нюрнберзькому процесі.