Спадкування в умовах воєнного стану

З початку війни законодавцем було запроваджено правило зупинення на весь час дії воєнного стану перебігу шестимісячного строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття.

З 29 червня 2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Згідно Постанови КМУ від 24 червня 2022 року № 719 та роз'яснення МЮУ від 11 липня 2022 року.

Так, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.

Тобто до загальних 6 місяців на прийняття спадщини додається ще 4 місяці, загалом 10 місяців (але у разі припинення або скасування воєнного стану строк для прийняття (відмови від) спадщини може бути меншим ніж 10 місяців.

Наприклад, людина померла 05 січня 2022 року, то строк для прийняття (відмови від) спадщини спливає 05 листопада 2022 року.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Наразі, Свідоцтво про право на спадщину видається лише тим спадкоємцям, в яких цей строк завершився до 06.03.2022 року.

Якщо строк видачі спадщини після 06.03.2022 року, то свідоцтва про право на спадщину оформлюються через 10 місяців від дати смерті людини. Строк може зменшитися у разі припинення воєнного стану.

Раніше видача свідоцтва про право на спадщину мала бути через 1 місяць після закінчення воєнного стану.

Наприклад, людина померла 01 травня 2022 року. Строк на прийняття (відмови від) спадщини спливає 01 березня 2023 року. Нотаріус зможе видати свідоцтво на спадщину з 02 березня 2023 року, якщо воєнний стан не буде припинено або скасовано раніше.

За загальним правилом місцем відкриття спадщини є місце останнього проживання померлого. Альтернативним варіантом може бути місцезнаходження нерухомого майна померлого, або рухомого (якщо нерухомість відсутня).

Під час дії воєнного стану можна звернутися до будь-якого нотаріуса на території України для заведення спадкової справи, без територіальної прив'язки до останнього місця проживання померлого.

При цьому, якщо в подальшому стане відомо, що спадкова справа була заведена у іншого нотаріуса, справа, яка відкрилася пізніше, передається до того нотаріуса, де вона була відкрита раніше. Така ситуація може виникнути, якщо одні спадкоємці подали заяву про прийняття спадщини до війни, а інші – під час воєнного стану, а нотаріус був унеможливлений перевірити наявність заведеної спадкової справи через відсутність доступу до реєстру.

Спадковий реєстр наразі функціонує, але не у всіх адміністративно-територіальних одиницях.

Станом на кінець червня 2022 року, коли востаннє Урядом вносилися зміни до переліку регіонів, де доступ реєстрів обмежено, спадковий реєстр не функціонував у окремих частинах Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Харківської, Херсонської областей та АРК.

Доступ до Спадкового реєстру важливий для перевірки наявності, або відсутності раніше заведеної спадкової справи, наявності чи відсутності спадкового договору чи заповіту.

Проте в умовах воєнного стану нотаріус може завести спадкову справу і без використання Спадкового реєстру, якщо на певній території доступ до нього обмежений. При цьому, після відновлення функціонування такого реєстру нотаріус протягом п'яти робочих днів має здійснити всі необхідні перевірки.

Важливо, що у випадку, якщо спадкова справа була заведена без використання Спадкового реєстру (та відновлення доступу до нього), нотаріусу заборонено видавати Свідоцтво про право на спадщину.

Таке обмеження направлено на мінімізацію зловживань у сфері спадкування.

Так, здійснюється за звичайною процедурою.

При цьому, заповіт може бути посвідчений

1. уповноваженою особою органу місцевого самоврядування;
2. командирами (начальниками) військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів;
3. головними лікарями, їх заступниками з медичної частини або черговими лікарями закладів охорони здоров'я.

Цей перелік не вичерпний, але найбільш поширений під час посвідчення заповітів. При цьому, повний перелік осіб та процедура посвідчення заповітів суб'єктами, відмінними від нотаріуса, регулюється Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Також, варто звернути увагу, що під час війни певний час (Постанова КМУ від 6 березня 2022 року) нотаріусам було дозволено засвідчувати справжність підпису на заповітах, оформлених без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп'ютерної техніки реквізитів нотаріуса. Однак, з 28 квітня 2022 року таке спрощення було виключено.

Як я уже зазначала, таке посвідчення здійснюється на загальних умовах. При цьому, посвідчити заповіт військовослужбовцю може командир (начальник) відповідного військового формування. В подальшому, такий заповіт обов'язково реєструється у Спадковому реєстрі.

Що стосується військовополонених, то посвідчити заповіт може начальник табору або установи, де створено дільницю для військовополонених.

Так, процедура нотаріального посвідчення спадкових договорів не зазнала змін. Єдине, що необхідно враховувати, що такий договір може посвідчити тільки нотаріус, який включений до Переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.

У цьому випадку спадкоємці мають звернутися до суду для встановлення факту смерті відповідної особи.

Таке звернення здійснюється у порядку окремого провадження за місцем проживання заявника.

Зокрема, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У заяві необхідно зазначити який саме юридичний факт має бути встановлений судом та з якою метою. Крім того, необхідно вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, які підтверджують або посвідчують цей факт. До заяви також додаються відповідні докази.

З аналізу судової практики можна виокремити наступний узагальнений стандартний перелік документів, які можуть бути подані до суду з метою доказування:

1. Документи, які посвідчують особу загиблого (копії паспорту громадянина України, копія РНОКПП, копія свідоцтва про народження, військові документи (у разі наявності));
2. Документи, які посвідчують особу заявника та його/її родинний зв'язок із загиблим (копії паспорту громадянина України, копія РНОКПП, копія свідоцтва про народження, копія свідоцтва про одруження тощо);
3. Довідка/Відповідь із органів РАЦС про неможливість видачі свідоцтва про смерть у встановленому законом порядку;
4. Документи про смерть загиблого, видані органами на тимчасово окупованих територіях України (свідоцтво про смерть, лікарське свідоцтво про смерть, довідка про причину смерті);
5. Документи, які свідчать про перебування загиблого в певний час у місці своєї смерті (витяги з журналу бойових дій, акти про настання смерті, реєстрація місця проживання тощо).

Зазначений перелік не є вичерпним. Рекомендується подавати усі наявні та отримувати додатково будь-які належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження обставин, на які особа посилається у своїй заяви.

Метою встановлення факту смерті у такій категорії справ є зазвичай отримання свідоцтва про смерть за встановленим законом зразком. Додатково можна вказувати також отримання відповідних грошових компенсацій від держави, а також вирішення питань, пов'язаних із належним оформленням спадщини.

Слід звернути увагу на те, що встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях (Донецька, Луганська обл. та АРК) врегульовано окремою ст. 317 ЦПК України.

Основною проблемою зараз є те, що подекуди суди відмовляються застосовувати положення ЦПК, що регулюють встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях, при розгляді справ, які пов'язані із триваючою наразі війною, оскільки ВР ще досі не було прийнято відповідних законів та змін до законодавства. Втім, такі випадки є небагаточисленними.

Однак, 1 липня 2022 року ВР було прийнято новий Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей встановлення юридичних фактів в умовах воєнного чи надзвичайного стану, яким зазначену вище ситуацію буде врегульовано. Зазначеним законом до ЦПК України будуть внесені зміни, які будуть належним чином регулювати розгляд судами такої категорії справ. Більше того, заявники у таких справах будуть звільнені від сплати судового збору.

Наразі, новий закон перебуває на підписі у Президента України.

При зверненні до суду обов'язково треба перевірити, чи входить населений пункт чи територіальна громада, де настала смерть особи, виходячи із Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), який затверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 (у відповідній актуальній редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України).