Online Law school
Інститут визнання активів необґрунтованими або цивільна конфіскація
Стислий правовий аналіз Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» від 21.10.2019 року №263-ІХ.
Законом України №263-ІХ від 21.10.2019 року запроваджено процедуру цивільної конфіскації, тобто визнання активів необґрунтованими та їхнє подальше вилучення в разі не доведення державним службовцем законності набуття такого майна.
Запровадження інституту визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та стягнення таких активів у дохід держави відповідає кращим світовим стандартам боротьби із корупцією.
Країни та національні органи влади повинні створювати механізми, які б дозволяли без винесення обвинувального вироку та кримінального переслідування конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом, або інструментів злочину.
Через підвищену складність виявлення корупційних схем з огляду на їх латентність та надзвичайно високі стандарти доведення винуватості у вчиненні злочину, що завжди передує конфіскації майна в межах кримінального провадження, багато країн вже запровадили та успішно застосовують поза кримінальні способи виявлення фактів незаконного збагачення.
28 листопада 2019 року цей правовий механізм також був запроваджений в Україні, але перший цивільний позов надійшов до Вищого антикорупційного суду тільки 20 травня 2021 року.
Запровадження інституту визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та стягнення таких активів у дохід держави відповідає кращим світовим стандартам боротьби із корупцією.
Країни та національні органи влади повинні створювати механізми, які б дозволяли без винесення обвинувального вироку та кримінального переслідування конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом, або інструментів злочину.
Через підвищену складність виявлення корупційних схем з огляду на їх латентність та надзвичайно високі стандарти доведення винуватості у вчиненні злочину, що завжди передує конфіскації майна в межах кримінального провадження, багато країн вже запровадили та успішно застосовують поза кримінальні способи виявлення фактів незаконного збагачення.
28 листопада 2019 року цей правовий механізм також був запроваджений в Україні, але перший цивільний позов надійшов до Вищого антикорупційного суду тільки 20 травня 2021 року.
Детальніше про цивільну конфіскацію можна дізнатися з відеозапису вебінару "Конфіскація майна держслужбовців та їхніх родичів"
— Коли застосовується цивільна конфіскація майна ?
— Цивільна конфіскація майна (інститут визнання активів необґрунтованими) застосовується у випадку, якщо суд визнає необґрунтованими активи, якщо на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти були набуті шляхом законних доходів.
— Хто може подати позов про визнання активів осіб необґрунтованими?
— Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
— Хто уповноважений здійснювати розгляд справ про визнання активів осіб необґрунтованими?
— Законодавець визначив єдиний орган судової влади, який уповноважений розглядати дану категорію справ, зокрема таким органом є Вищий антикорупційний суд, який територіально знаходиться у місті Київ.
— Позов про стягнення активів в дохід держави пред'являється щодо:
— активів, набутих після дня набрання чинності Закону України №263-ІХ від 21.10.2019 року, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу встановлену для кримінальної відповідальності;
— активів, набутих після дня набрання чинності Закону України №263-ІХ від 21.10.2019 року, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, а кримінальне провадження за статтею 368-5 Кримінального кодексу України, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України і (та) відповідне рішення набуло статусу остаточного;
— доходів, отриманих від активів, які перелічені вище.
— активів, набутих після дня набрання чинності Закону України №263-ІХ від 21.10.2019 року, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу встановлену для кримінальної відповідальності;
— активів, набутих після дня набрання чинності Закону України №263-ІХ від 21.10.2019 року, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, а кримінальне провадження за статтею 368-5 Кримінального кодексу України, предметом злочину в якому були ці активи, закрите на підставі пунктів 3, 4, 5, 8, 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України і (та) відповідне рішення набуло статусу остаточного;
— доходів, отриманих від активів, які перелічені вище.
Різниця між вартістю активів та межею кримінальної відповідальності повинна становити 1 003 500 млн грн, але не більше 7 377 500 млн грн (станом на 2021 рік).
— До кого може бути пред'явлений позов про стягнення активів в дохід держави?
— Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред'явлено:
— до особи, яка, будучи державним службовцем набула у власність активи;
— до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за державного службовця, або якщо така особа, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
— до особи, яка, будучи державним службовцем набула у власність активи;
— до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за державного службовця, або якщо така особа, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Позов можна подати до невизначеного кола осіб, в тому числі родичів, друзів, та інших близьких осіб державного службовця.
— Практичні механізми збору доказів.
— Заходи щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості вживають Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а у визначених законом випадках - Державне бюро розслідувань та Генеральна прокуратура України.
Фізичні та юридичні особи не можуть підміняти уповноважених осіб на збір доказів.
Два практичні аспекти:
— направлення уповноваженому прокурору відомостей, які можуть свідчити про необґрунтованість активів для проведення перевірки в рамках заходів представницького характеру, визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»;
— ініціювання через органи НАЗК проведення повної перевірки декларації державного службовця.
Фізичні та юридичні особи не можуть підміняти уповноважених осіб на збір доказів.
Два практичні аспекти:
— направлення уповноваженому прокурору відомостей, які можуть свідчити про необґрунтованість активів для проведення перевірки в рамках заходів представницького характеру, визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»;
— ініціювання через органи НАЗК проведення повної перевірки декларації державного службовця.
— Чи є рівним процес доказування в цивільній конфіскації?
— У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, тобто наявність різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи.
У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів (ухвала про відкриття провадження) на підставі поданих Позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на Відповідача.
У таких справах суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з (у порівнянні з) сукупністю доказів іншої сторони.
Цивільний процес застосовує презумпцію «існування розумних підстав вважати». Натомість у кримінальному судочинстві застосується стандарт доведення винуватості «поза розумним сумнівом». Тобто можна стверджувати, що у такому разі значно спрощується стандарт доведення, що є негативним явищем для Відповідача.
Тягар доказування законності джерел походження активів лежить на Відповідачеві.
У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів (ухвала про відкриття провадження) на підставі поданих Позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на Відповідача.
У таких справах суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з (у порівнянні з) сукупністю доказів іншої сторони.
Цивільний процес застосовує презумпцію «існування розумних підстав вважати». Натомість у кримінальному судочинстві застосується стандарт доведення винуватості «поза розумним сумнівом». Тобто можна стверджувати, що у такому разі значно спрощується стандарт доведення, що є негативним явищем для Відповідача.
Тягар доказування законності джерел походження активів лежить на Відповідачеві.
Перші судові процеси. Які перспективи?
1. Справа № 991/3401/21 – надійшла на розгляд 20.05.2021 року. ВАКС 08.06.2021 року відкрив провадження по справі.
Відповідач: Кива Ілля Володимирович. Народний депутат 9 скликання.
Суть спору: Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом до Киви Іллі Володимировича про визнання необґрунтованими активів у вигляді грошових коштів у сумі 1 242 236,00 грн, набутих у власність на підставі договору оренди нерухомого майна від 03.01.2019 за №1/2019, та у сумі 10 000,00 грн, набутих як комісійні доходи від АБ «Укргазбанк» (Укргазбанк) за безготівкове зарахування на поточний рахунок коштів від ТзОВ «Компанія «Сіквел», а також про їх стягнення в дохід держави.
Відповідач: Кива Ілля Володимирович. Народний депутат 9 скликання.
Суть спору: Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом до Киви Іллі Володимировича про визнання необґрунтованими активів у вигляді грошових коштів у сумі 1 242 236,00 грн, набутих у власність на підставі договору оренди нерухомого майна від 03.01.2019 за №1/2019, та у сумі 10 000,00 грн, набутих як комісійні доходи від АБ «Укргазбанк» (Укргазбанк) за безготівкове зарахування на поточний рахунок коштів від ТзОВ «Компанія «Сіквел», а також про їх стягнення в дохід держави.
2. Справа № 991/3608/21 – надійшла на розгляд 28.05.2021 року. ВАКС 03.06.2021 року відкрив провадження.
Відповідач: Волинець Михайло Якович.
Суть спору: Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом до Киви Іллі Володимировича про визнання необґрунтованим активом та стягнути в дохід держави квартиру, що належить на праві власності Волинцю М.Я., який будучи народним депутатом України 9-го скликання, 19.06.2020 року набув у власність актив (квартиру), вартість якого перевищує його законні доходи на щонайменше 3 292 413 гривень та не більше 3 533 304 гривні, а тому квартира є необґрунтованим активом, який Волинець М.Я. набув у статусі особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, тобто наявність різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи.
У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів (ухвала про відкриття провадження) на підставі поданих Позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на Відповідача.
У таких справах суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з (у порівнянні з сукупністю доказів іншої сторони.
Цивільний процес застосовує презумпцію «існування розумних підстав вважати». Натомість у кримінальному судочинстві застосується стандарт доведення винуватості «поза розумним сумнівом». Тобто можна стверджувати, що у такому разі значно спрощується стандарт доведення, що є негативним явищем для Відповідача.
Тягар доказування законності джерел походження активів лежить на Відповідачеві.
© 2021 Online Law School
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ
Про курси та навчання:
+380 (94) 847 04 20
Для скарг і пропозицій:
+380 (97) 951 87 25
(Радейко Роман, CEO)
+380 (94) 847 04 20
Для скарг і пропозицій:
+380 (97) 951 87 25
(Радейко Роман, CEO)
КОНФІДЕНЦІЙНЯСТЬ